Патронат над дитиною – допомога у складних життєвих ситуаціях
Патронат над дитиною – професійна комплексна послуга, що передбачає тимчасовий догляд, виховання та реабілітацію дитини, яка опинилася у складних життєвих обставинах. Потребує захисту у сім’ї патронатного вихователя та одночасне надання фахівцями соціальної сфери інтенсивних підтримуючих послуг сім’ї дитини для відновлення її здорового функціонування.
Метою патронату є: забезпечення права кожної дитини, яка опинилася в складних життєвих обставинах, виховуватися у сприятливому та безпечному сімейному середовищі шляхом відновлення здатності батьків (осіб, які їх замінюють) опікуватися дитиною та виховувати її, а в разі неможливості – вчинення заходів щодо захисту дитини та прийняття рішень щодо її влаштування до постійної форми сімейного виховання, яка найбільше відповідає потребам дитини.
Чому ця послуга потрібна саме сьогодні?
Враховуючи нинішню ситуацію в Україні, послуга патронату над дитиною набуває ще більшої актуальності.
Що це дасть для дитини: безпеку, догляд, виховання та реабілітацію дитини в умовах сім’ї, підтримане спілкування з рідними; а в разі неможливості повернення до біологічної родини – пошук для дитини нової сім’ї.
Що це дасть батькам дитини: можливість усунути складні життєві обставини, розв’язувати наявні проблеми, отримати професійний соціальний супровід, що загалом сприятиме підвищенню батьківського потенціалу та возз’єднанню родини.
Що це дасть для України: утвердить сімейні цінності, забезпечить умови для дітей, які через складні життєві обставини не можуть проживати у власних родинах.
Хто може бути патронатним вихователем?
Патронатний вихователь – це особа, яка за участі інших членів сім’ї надає послуги з догляду, виховання та реабілітації дитини у своїй сім’ї. Помічник патронатного вихователя – його чоловік/дружина чи інший дорослий член його сім’ї.
Патронатним вихователем може бути громадяни України громадянином України віком від 35 до 60 років (для жінки), та від 35 до 65 років (для чоловіка) які перебувають у зареєстрованому шлюбі та проживають на спільній житловій площі, має досвід виховання дітей, спільно з добровільним помічником.
Які документи треба, щоб стати патронатним вихователем?
– заява;
– копія паспорта свого та кандидата у помічники патронатного вихователя;
– копія трудової книжки (за наявності);
– висновки про стан здоров’я свого та кандидата у помічники патронатного вихователя;
– довідки від нарколога, психіатра та фтизіатра, в т.ч. і для осіб, які проживають разом із кандидатом у патронатні вихователі;
– довідки про відсутність судимості, в т.ч. і у повнолітніх членів сім’ї, які проживають разом з кандидатом у патронатні вихователі;
– документи, що підтверджують право власності або користування житловим приміщенням;
– письмова згода на влаштування дітей до цієї сім’ї усіх повнолітніх членів сім’ї кандидата у патронатні вихователі, які проживають разом з ним, а також діти, за умови досягнення ними віку, коли вони спроможні самостійно висловлювати свою думку.
Які основні завдання патронатних вихователів ?
– забезпечення догляду, виховання, збереження життя та здоров’я дитини в період її перебування в патронатній сім’ї;
– соціально-педагогічна підтримка та сприяння медичній, психологічній і соціальній реабілітації дитини;
– створення умов для підтримки контактів дитини з її біологічними батьками, родичами, окрім випадків, коли це може завдати шкоди життю і здоров’ю дитини;
– підготовка дитини до повернення в біологічну сім’ю чи влаштування в іншу форму сімейного виховання.
Який термін перебування дитини в патронаті?
Оптимальний термін перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя визначається відповідно до індивідуальних потреб дитини, виявлених обставин та їх впливу на стан дитини та не повинен перевищувати 3 місяці. В особливих випадках за рішенням органу опіки та піклування термін перебування під патронатом може бути продовжено, однак загалом не повинен бути більшим за 6 місяців.
Діти яких категорій можуть бути влаштовані під патронат?
До сім’ї патронатного вихователя можуть бути влаштовані діти, які потрапили в складні життєві обставини, а саме:
– новонароджені діти, залишені в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров`я, або яких відмовилися забрати батьки чи інші родичі;
– підкинуті, знайдені діти;
– безпритульні діти;
– діти з сімей, в яких існує загроза їх життю та здоров‘ю;
– діти, які зазнали насильства, жорстокого поводження;
– діти, батьки або особи, які їх заміняють, померли, безвісно відсутні;
– діти, переміщені із тимчасово окупованої території, або району проведення бойових дій в зоні ООС;
– інші діти, які за різних обставин певний час не можуть перебувати у власній сім‘ї або їхні батьки чи особи, які їх заміняють, не можуть піклуватись про них;
– неповнолітні вагітні дівчата.
