Райгородоцька громада
Житомирська область, Бердичівський район
Логотип Diia Герб України
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

Літопис школи.

Дата: 06.08.2019 11:21
Кількість переглядів: 463

З церковного літопису: "Школа грамоты в селе Маркуши открыта в 1860 году, она помещалась в квартире пономаря Матвея Новохоцкого, который был учителем до 1868 года, за что получал от общества прихожан вознаграждение за свой труд ежегодно 30 рублей.
С 1868 по 1872 год школа помещалась в квартире дьяка Никифора Тесельского, который был учителем за такое же жалование.
С 1872 по 1885 год школа помещалась в наемных квартирах, крестьянских избах, а учителями в ней были местные крестьяне Петр Дзюблюк, Карп Седлецкий, а в последние два года 1883 и 1884 сын дьячка Исакий Новицкий"
.
Цього останнього вчителя деякі селяни і до сьогодні згадують і вдячні йому та те, що він був суворий до дітей і не давав бешкетувати: сік різками і ставив колінами на гречку.
Платню ці останні три вчителя отримували по 20 рублів за зиму, а за найм будинку під школу щорічно платили по 10 рублів.
Загалом же школа з 1860 по 1885 рік тягнула жалюгідне існування, навіть ледь-ледь навчала читати по церковно-слов'янському, і багато хто з учнів грамоту зовсім забував!
Буквар, часослов і псалтир були єдиними учбовими посібниками, арифметиці ж зовсім не навчали. Дітей ходило до школи не більше 20.
З 1880 року на протязі трьох років місцевий священик Михайло Михайлович Мотилевич умовляв прихожан побудувати шкільний будинок, відпустити на його утримання і вчителів хоча б 100 рублів, доказуючи, що тільки тоді буде видно користь від школи, але селяни не вірили доводам священика і скупились на побудову школи.
Дивлячись, що одними умовляннями нічого не досягти, священик  звернувся за допомогою у Волосне правління, яке відразу ж відізвалось на цю добру справу і примусово змусило селян поїхати за матеріалами на будівництво школи. У селі знайшовся лише один селянин Наум Бевзо, співчуваючий цій добрій справі, який взяв у шинкаря-єврея гроші в рахунок орендної плати за шинок, але так, що громада спочатку нічого не знала, поїхав і придбав різні матеріали у 1883 році. Селяни хоч не хоч змушені були привезти матеріали, але озлились на священика.
Закуплені матеріали пролежали з осені 1883 року до березня 1885 року з-за відсутності коштів на будівництво.
Місцевий керуючий Ілля Юровський пожертвував на будівництво школи 25 рублів, чим присоромив селян, і вони вже добровільно зібрали кошти на будівництво. Таким чином, будівництво школи було закінчене у липні місяці 1885 року, а у вересні у день храмового свята вона була освячена.
У тому ж вересні священик за сприяння Волосного старшини та писаря умовив товариство прихожан укласти угоду на утримання школи у 100 рублів.
Угоду засвідчили волосний писар і мировий посередник Павло Лупов, і таким чином школа тільки з 1885 року була офіційно відкрита і з цього часу у ній розпочалось правильне викладання усіх предметів, а у наступному 1886 році вона була перетворена у однокласну церковно-приходську школу.
Однокласна церковно-приходська школа з 1887 року реально показала видимі результати. Кількість учнів збільшилась до 20-50 чоловік, кількість їх в окремі роки доходила до 60 учнів, з яких утворено досить чималий хор півчих, та при них же утворились добрі читці у церкві, та так, що при відсутності псаломщика можуть заміняти його під час богослужіння і різних потреб.
У школі з 1887 року почали проводити іспити учнів, з яких витримало екзамен на пільгу 4 розряду, встановлений пунктом 4 статті 56 Статуту про військову повинність: у1887 році – 3 учня, у 1888 році – 8 учнів, у 1890 році – 10 учнів, у 1892 році – 9 учнів і 3 дівчинки отримали свідоцтво про закінчення курсу, у 1893 році – 5 учнів, у 1894 році – 7 учнів. Всього на протязі 8 років випущено з пільговим правом 42 учня і 3 дівчини з посвідченням про закінчення курсу.
Таку видиму користь школа принесла завдяки зусиллям вчителів і священика Михайла Михайловича Мотилевича, який викладав Закон Божий з 1885 по 1894/1895 навчальні роки.
Випускниками церковно-приходської школи були Бевзо Олександр Арефійович і Бигич Іван Сергійович. Бевзо О.А. – кандидат історико-філософських наук працював у інституті Академії наук УРСР у Києві, його перу належать праці: "Львівський літопис і Острозький літописець", "З історії української літератури" (посібник для вчителів української мови і літератури). Він співавтор тритомної праці "300-ліття возз’єднання України і Росії", "Історії запорізьких козаків". Багато друкованих праць належить перу нашого земляка – викладачу Полтавського сільськогосподарського інституту, кандидату хімічних наук Бигичу І.С., який підготував для школи методичні посібники для вчителів хімії. Коли Іван Сергійович приїздив у відпустку до Маркушів він обов’язково зустрічався з нашим прадідом Сінчуком Іваном Олександровичем, з яким вони товаришували з дитинства.
У Маркушівській школі навчались майбутні підполковники – Півторак Олександр Кирилович, Півторак Віктор Єфимович, Півторак Микола Єфимович; полковники – Гордієнко Яків, Бевзо Михайло, Семенюк Степан Іванович, Гаврилюк Петро Петрович, Павлюк Володимир Миколайович, Маринкевич Віктор Миколайович, Півторак Петро Єфимович. Бевзо Олександр Олександрович став генерал-майором, служив у Генеральному штабі у Москві, тепер працює в адміністрації Президента Росії. Семенюк Олександр Петрович також став генерал-майором і разом з Семенюком Володимиром Івановичем – генералом МВС служить в Кемерово (Росія).
У 2000 році в селі була побудована нова школа. В ній тепер навчається 100 учнів. Директор школи Кондратюк Сергій Васильович, заступник директора по навчальній роботі Левшун Тетяна Василівна, заступник директора з виховної роботи Михальченко Людмила Броніславівна, вчитель математики і інформатики Гончарук Олександр Степанович, вчитель хімії Панчук Юрій Миколайович, вчитель початкових класів Поліщук Євгенія Яківна.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь