УРОЛІТІАЗ: ПОМЕНШЕ СОЛІ, ПОБІЛЬШЕ РІДИНИ
Однією з найпоширеніших недуг у сучасному світі є сечокам'яна хвороба (СКХ) або уролітіаз -- утворення різних твердих тіл у сечовому міхурі, нирках і сечоводі. При цьому з року в рік кількість тих, хто страждає на цю недугу, дедалі збільшується.
Цифри і факти
• Захворювання це відоме здавна. Камені знаходили в нирках ще у давньоєгипетських мумій. Уролітіаз і запалення сечостатевих шляхів призвели до ранньої смерті імператора Петра І, страждав на камені сечовивідної системи й видатний вчений Ісак Ньютон. .
• Кількість хворих людей залежить від географічного місця проживання, і в середньому по світу наближається до 13%.У багатьох країнах світу сечокам'яна хвороба становить до 40 % усіх урологічних захворювань.
• Ситуація із захворюваністю на сечокам'яну хворобу відрізняється в різних країнах. Найбільш поширена в Саудівській Аравії, там 20 % населення коли-небудь хворіли на це захворювання. У США близько 15 %, у Європі близько 7 % населення.
• В Україні також відзначається збільшення числа хворих на сечокам’яну хворобу. За останні 10 років показник поширеності в країні виріс із 200 до 300 на 100 000 населення.
• У 2/3 пацієнтів хвороба розвивається в працездатному віці (від 20 до 50 років) і призводить до інвалідності 20% хворих.
Причини сечокам'яної хвороби:
- хронічні інфекції нирок і сечових шляхів — пієлонефрит, цистит, у чоловіків — простатит;
- хвороби шлунка і кишківника — хронічні гастродуоденіт, гепатохолецистит;
- патологія кісткової системи, приймання кальцію на тлі переломів;
- незбалансоване харчування — багато вуглеводів, дефіцит вітамінів A і B, надлишок C і D;
- жорстка вода з великим вмістом кальцію за місцем проживання;
- ймовірним є генетичний чинник: у спадок передаються проблеми з ферментами, через які організм не може підтримувати солі в розчиненому стані.
Фактори ризику
1. Особливості харчування:
- надмірне споживання тваринного білка;
- надмірне споживання продуктів, багатих на щавлеву кислоту, особливо за суворої вегетаріанської дієти: буряка, квасолі, шпинату, чаю, різних ягід, вівсяної крупи тощо;
- надмірне споживання кухонної солі та багатої на сіль їжі: фастфуду, консервів, солінь і копченостей;
- надмірне споживання кальцію: суворі дієти, багаті молочними продуктами, неконтрольоване застосування харчових добавок і вітамінно-мінеральних комплексів;
- одноманітне харчування, бідне на пробіотики (клітковину);
- регулярне вживання алкоголю.
2. Зайва вага й ожиріння
Статистика показує, що ризик розвитку каменів у нирках підвищує надмірна вага. У таких людей відбувається порушення обмінного процесу в організмі, що призводить до підвищення рівня сечової кислоти в сечі й утворення каменів-уратів.
3. Нестача рідини
Якщо ви мало п'єте, концентрованість сечі збільшується. А чим вища концентрація солей та інших речовин, тим вищий ризик утворення кристалів. Відтак особливу увагу поповненню запасу рідини в організмі потрібно приділяти у спекотну пору року та під час інтенсивних тренувань.
4. Нестача руху
Якщо за малорухливого способу життя виникають порушення обміну речовин, то відразу ж створюються сприятливі умови для формування каменів у нирках. Такий спосіб життя провокує вимивання кальцію з кісткової тканини та підвищення його концентрації в сечі, що призводить до підвищення ризику утворення каменів.
Прояви уролітіазу
На перших порах прояви непомітні: в нирках або іншому відділі сечовивідних шляхів утворюється осад із мінеральних солей — пісок. На цьому етапі симптоми сечокам'яної хвороби не привертають уваги. Може турбувати біль у попереку з одного боку тіла, печіння і болючість при сечовипусканні. Причина в тому, що дрібні кристали дряпають ніжну слизову оболонку сечовивідних шляхів.
Типовим проявом СКХ є ниркова колька. Вона виникає частіше усього за наявності невеликих конкрементів (до 5-6 мм у діаметрі), які можуть просуватись у сечовід. Болі – локалізуються у попереку, виникають несподівано, часто є гострими, нестерпними, приступоподібними, не залежать від положення тіла. Біль віддає по ходу сечоводу, в стегно, зовнішні статеві органи. Тому поведінка таких хворих досить типова – вони неспокійні, ходять по кімнаті, тримаючись за поперек. Виникають розлади акту сечовипускання – часте, болюче, утруднене сечовипускання. Інші симптоми -- нудота, блювота, здуття кишківника. Відбуваються зміни у сечі – у ній `являється кров.
Профілактика СКХ
• Правильний питний режим. Споживання води за добу має перебувати на рівні 2-х літрів. У літній період можна збільшити цей обсяг до 3-х літрів. Але потрібно спочатку проконсультуватися в лікаря, оскільки за деяких захворювань серця велика кількість рідини протипоказана.
• Профілактика зневоднення. В екстремальних умовах (у спеку, під час занять спортом, під час захворювань із високою температурою) слід пити більше рідини маленькими порціями по 100-150 грамів кожні півгодини-годину.
• Обмеження споживання солі. Краще недосолювати їжу, ніж пересолювати її. Надлишок кухонної солі дає навантаження на нирки, провокуючи сечокам'яну хворобу.
• Фізична активність. Навантаження на м'язи живота і спини покращує нирковий кровообіг, що стимулює обмінні процеси в нирках і покращує їхню детоксикаційну функцію.
• Своєчасне лікування захворювань. Приділіть увагу шлунково-кишковому тракту та ендокринній системі - періодично слід обстежувати ці системи органів, бо порушення в їхній роботі є одним із основних чинників, що призводять до сечокам'яної хвороби.
Пам’ятайте: легше попередити сечокам’яну хворобу , ніж потім її лікувати!
Відділ комунікації, організаційної та
інформаційно-роз’яснювальної роботи
ДУ «Житомирський обласний центр
контролю та профілактики хвороб
МОЗ України».
